Недостатність практичної складової

1.3.

1.3. Недостатність практичної складової

Аналіз організації та проведення навчання у ВНЗ юридичного профілю показав, що зазвичай мають місце традиційні його форми, тобто проведення лекційних та семінарських (практичних) занять, які, однак, далеко не завжди наповнюються інформацією, яка відображає тенденції та процеси, що мають місце у сфері правозастосування. Під інформацією в даному випадку маються на увазі огляди практики діяльності (рішень) національних та міжнародних судів, узагальнення діяльності публічної адміністрації тощо. Найпроблемнішою у цьому плані є ситуація зі змістом сучасних підручників з адміністративного права, які майже всі як один наповнені лише теоретичною інформацією про правовідносини, що складаються у сфері публічного управління. На їхніх сторінках автори уникають аналізу судових справ, рішень тощо, що, зрозуміло, жодним чином не наближає студентів до майбутньої діяльності у сфері правозастосування.

Додатковим доказом затеоретизованості підготовки майбутніх українських юристів є також майже повна відсутність збірників практичних завдань (задач) для розвязання студентами. Так, наприклад, одне з найвідоміших видавництв юридичної літератури протягом останніх років не видало жодного збірника практичних завдань. Зрозуміло, що викладачі якось самотужки вдаються до вирішення практичних вправ. Але чи достатні ці зусилля окремих осіб, щоб досягти повного "включення" усіх студентів у практично орієнтоване навчання? Очевидно, що ні. Для досягнення цієї мети необхідна повна переорієнтація змісту та спрямованості семінарських (практичних) занять, які мають бути зорієнтованими не на повторення теоретичного матеріалу, а на вирішення спеціально розроблених практичних ситуацій, максимально наближених до реалій правозастосовної діяльності. У цьому плані надзвичайно слушними будуть слова В. Кобалевського, який майже сто років тому писав, що тільки практичний підхід надає цінності юридичній теорії (особливо у підручниках із державного або адміністративного права)1.

Разом з цим відзначимо, що українським студентам не вистачає не лише збірників практичних вправ, але й методик їх розвязання. Завтрашній юрист повинен мати чітку уяву про алгоритм юридичного аналізу практичної ситуації. Цей процес не може протікати хаотично, оскільки у такому разі суттєво збільшується вірогідність помилкової оцінки як сутності правового питання (спору), так і перспектив його позасудового або судового вирішення. А раз так, то втрачається сенс і юридичного супроводу відповідного виду діяльності.


1 Кобалевский В. Л. Очерки советского административного права / В.Л. Кобалевский. Х.  : Гос. издат. Украины, 1924. С. 30.