Правильне і повне висвітлення фактів

3.2._частина 3_розділ 3_пар. 6_ІІ

II. Правильне і повне висвітлення фактів

Після отримання "тексту завдання" воно складається з повідомлених виконавцю фактів, які слід юридично оцінити (фактичний склад), а також відповідного, можливо, прихованого і поки не з'ясованого питання, на яке слід дати відповідь (питання випадку) починається перший важливий етап роботи з розвязання письмової контрольної роботи. Передумовою для правильного рішення є насамперед, розуміння фактів, тобто усвідомлення всіх фактичних обставин. Адже рішення не може бути правильним, якщо саму ситуацію студент зрозумів неправильно. Тому розвязання справи має починатися з намагання про правильне і повне висвітлення наявних фактів1.

Дуже велика кількість помилок постає, як свідчить досвід, не тільки від неправильного застосування правових норм або невстановлення їх юридичного значення, а на більш ранньому етапі, вже через відсутність розуміння змісту і неправильної обробки фактів. Непропорційно велика кількість студентів провалюється на іспитах через цю першу стадію, звертаючи на неї при підготовці недостатньо уваги. Тому слід приділяти підвищену увагу саме цій фазі під час підготовки, напрацьовувати уміння "звертати увагу на головне".

Іноді "фактичний склад" називають "юридичним складом". Хоча це й відповідає широкому навіть у юридичних колах звичному вживанні терміну, слід відрізняти ці поняття, щоб уникнути непорозумінь. "Фактичним складом" вважають умови отриманої задачі: взяте з життя оповідання про перебіг подій, які мали місце або могли мати місце. До цих життєвих подій виконавцем має бути застосовано закон. Натомість "юридичним складом" називають суму ознак норми права, якими типізовано фактичні ситуації, з якими повязується настання певного правового результату2.

Факти студент повинен сприйняти такими, як вони є, і не ставити їх під сумнів.

Приклад:

Якщо в завданні йдеться про надання субсидії, а в тексті задачі повідомляється, що державний бюджет включає в себе відповідну статтю витрат, то немає сенсу досліджувати, чи справді такі витрати передбачені, і, виявивши негативний результат, зробити висновок про відсутність підстав для отримання субсидії на правовій основі. Слід виходити з того, що відповідні витрати в бюджеті передбачено.

Виняток може бути зроблено, лише якщо має місце вкрай рідкісний випадок несвідомої помилки в представлених фактах.

Приклад:

Друкарські помилки в даних завдання, написанні особистих імен, назв тощо.

Навіть якщо студент розглядає факти, представлені в завданні, як неймовірні або навіть нереальні, він повинен вважати, що це правда, і не піддавати їх сумніву; адже йдеться про вигаданий в навчальних і екзаменаційних цілях випадок юридичного спору, справи, яку слід розвязати відповідно до чинного законодавства. Для виявлення й оцінки цих навичок спекуляція про близькість чи навпаки віддаленість від життя тексту завдання не має значення.

Приклад:

Якщо в тексті говориться: "Двохрічна дитина кидає м'яча в автомобіль B. Це призводить до пошкодження лобового скла автомобіля ...", то в експертній оцінці не слід сумніватись, чи справді причиною пошкодження переднього скла було руйнування через кинутий м'яч. Дискусії про те, що двохрічна дитина не зможе пошкодити скло у будь-якому сучасному автомобілі, кидаючи м'яча, недоречна на юридичному іспиті3.

Тим не менш, нерідко доводиться спостерігати, що студенти вигадують найнеймовірніші спекуляції на фактах справ4.

Приклад:

Ще E. Шнайдер5 повідомляв про випадок, в якому фігурував дресирований заєць. Замість того, щоб не витрачати непотрібних зусиль на обмірковування цього факту, студент розгорнув широку дискусію з питанням, чи можна видресирувати зайця. Експерти достовірно запевнили його, що це неможливо. Думка про те, що серед фактів може бути й неможливий, не дала кандидату змогу зосереджено виконати роботу.

Можливо, певна інформація виключена автором завдання, тому що вона не важлива для випадку, який слід вирішити. Критика автора задачі так чи інакше матиме мало сенсу, оскільки не сприятиме вирішенню спору.

Приклад:

"Можна було б очікувати, що буде надано більш детальну інформацію".

Замість цього слід, якщо взагалі це доречно, запропонувати певні фактичні висновки. Якщо яка-небудь інформація про суть завдання відсутня, можна припустити її, як правило, приблизно таким словесним формулюванням: "Оскільки в завданні відсутні відомості, то варто припустити, що ..." або "Хоча в ситуації не говориться, але слід виходити з того, що ... "6.

Приклад:

Може статись випадок, коли в письмових контрольних роботах з публічного права відсутні відомості про строки чи певні формальні вимоги. При цьому, наприклад, вважати, що позов, який слід підготувати, буде поданий за межами строків звернення до суду і, відповідно, не розглядатиметься по суті, буде явно на шкоду самому собі.

"Юридичне Харакірі" заподіє собі той, хто візьметься змінювати факти, що наводяться в задачі, довільно за власним розсудом (так зване "викривлення, змішування фактів"); з точки зору екзаменатора, така креативна "творча обробка фактів" часто класифікується як відмова складати іспит7.

Приклад:

Якщо вимога органу правопорядку відповідно до фактичного складу обставин справи спрямовується до орендаря автомобіля, то студент не повинен перетворювати орендаря на власника. Дні тижня не можуть бути ним змінені, оскільки так, можливо, буде змінено підстави вважати пропуск строку оскарження тощо. Місто з власним муніципалітетом не може бути перетворене на таке, що належать до округу, а комунальний нагляд не може "перетворитись" на професійний.

Якщо сукупність обставин у завданні буде довільно змінена, то відповідь буде помилковою уже тому, що вирішене не те завдання, яке поставлене екзаменатором, адже були враховані абсолютно різні факти. Так що виконане інше, хоча, можливо, й "дуже цікаве" завдання. Така зміна фактів не може бути виправдана ні науковим інтересом, ні переконанням у вищій якості такого рішення8. Студент може розвязувати завдання лише на основі ситуації, що поставлена перед ним на предмет її правового аналізу. Він повинен прийняти обставини і оцінити їх, без спроб "підігнати обставини" під власні уявлення, бажання чи вміння, без спроб усувати, змінювати чи припускати факти справи, в результаті чого завдання ускладнюється, або навпаки полегшується.

Важливо, щоб студент мав достатньо часу для ознайомлення з фактами і осягнення їх змісту9. Зокрема, брак часу на іспитах кожна хвилина часто є важливою і не повинна бути втрачена в результаті стресової ситуації, зокрема в порівнянні з домашньою роботою, вимагає набагато вищий ступінь концентрації на завданні, тому, навіть якщо це важко і виникла спокуса швидко вирішити всі юридичні проблеми, не можна лише побіжно (по діагоналі) дослідити факти і вдатись до правової оцінки справи. Щоб отримати правильне рішення, факти повинні бути ретельно опрацьовані та зрозумілі в деталях. Глибоке знання фактів є основою кожного рішення; хто намагається заощадити час на вивченні фактів, робить це в неправильному місці10. Адже на іспитах, як правило, один раз вивчивши і усвідомивши факти, зробивши це неправильно, враховуючи брак часу, шансу виправити помилку в розумінні обставин справи більше нема.


1 Belke, Prüfungstraining Zivilrecht, Bd. 1, 2. Aufl. 1995, S. 31; Haft, Einführung in das juristische Lernen Unternehmen Jurastudium, 6. Aufl. 1997, S. 396 f.

2 Порівняй: Engisch, Einführung in das juristische Denken (hrsg. u. bearb. von rtemberger/Otto), 10.Aufl. 2005, S.33 поняття юридичного складу не слід плутати з очищеним за юридичними вимогами юридичним складом застосовуваної норми, яка є необхідним елементом цивільно-правових і адміністративно-правових вироків. Порівняй: §§ 313 I Nr. 5 ZPO, §§ 117 II Nr. 4 VwGO. Який зміст повинен мати юридичний склад у цивільно-правових і адміністративно-правових судових рішеннях (вироках), визначається в § 313 II ZPO bzw. in § 117 III VwGO. Укладання нормативних складів вивчається в процесі проходження юридичної практики; порівняй щодо цього питання: Anders/Gehle, Das Assessorexamen im Zivilrecht, 9.Aufl. 2008, Rn. A-39ff., B-27; Berg/Zimmermann, Gutachten und Urteil, 17.Aufl. 1997, S.114ff.; Sattelmacher/Sirp/Schuschke, Bericht, und Urteil, 34.Aufl. 2008, Rn.493ff.; Pietzner/Ronellenfitsch, Das Assessorexamen im öffentlichen Recht, 12.Gutachten Aufl. 2009, S.261.

3 Так вважають і: Fahse/Hansen, Übungen für Anfänger im Zivil- und Strafrecht, 9. Aufl. 2000, S. 9 f.

4 Порівняй, наприклад, спостереження: Schwerdtfeger, Öffentliches Recht in der Fallbearbeitung, 13. Aufl. 2008, Rn. 796.

5 E. Schneider, Zivilrechtliche Klausuren und Hausarbeiten, 2. Aufl. 1963, S. 24.

6v. Münch, Übungsfälle Staatsrecht, Verwaltungsrecht, Völkerrecht, 4. Aufl. 1972, S. 24; Belke, Prüfungstraining Zivilrecht, Bd. 1, 2. Aufl. 1992, S. 32; strikt gegen solche Wendungen Butzer/Epping, Arbeitstechnik im Öffentlichen Recht, 3. Aufl. 2006, S. 22.

7 Порівняй: Valerius, Einführung in den Gutachtenstil, 2. Aufl. 2007, S. 44 f.; vgl. auch Klöhn, Jura 2007, 104 (107).

8Horn, Zivilrechtliche Fälle, Methodische Vorschläge, Einführung in die juristische Syntax, 1969, S. 11.

9 Brühl, Die juristische Fallbearbeitung in Klausur, Hausarbeit und Vortrag, 3. Aufl. 1992, S. 108.   

10Schwerdtfeger, Öffentliches Recht in der Fallbearbeitung, 13. Aufl. 2008, Rn. 774 ff.; Valerius, Einführung in den Gutachtenstil, 2. Aufl. 2007, S. 41.