Вказівки та інструкції для виконання перекладу документів

3.3.3.

3.3.3. Вказівки та інструкції
для виконання перекладу документів

Рекомендовано Міністерством юстиції та Міністерством освіти і культури федеральної землі Баден-Вюртемберґ

Стан: липень 2004

Створено Едмунд Елерс1, VVU2, BDÜ3

Рекомендовано Міністерством юстиції та Міністерством освіти і культури федеральної землі Баден-Вюртемберґ

1. Сфера застосування

Ці правила і принципи застосовуються при здійсненні перекладу документів німецькою та іноземними мовами.

2. Заголовок

2.1. Переклад повинен містити заголовок, який німецькою мовою позначає текст як "Засвідчений переклад з... мови", або, за потреби, "Засвідчений витяг перекладу з … мови".

2.2. У випадку перекладу на іноземну мову слід виконати такого змісту напис відповідною мовою.

3. Оригінал  /  копія

Вихідний текст слід розглядати:

3.1. Як оригінальний, якщо остання відмітка про оформлення документу є справжньою і зроблена оригінально від руки;

3.2. Як завірена копія  /  завірена фотокопія, коли остання відмітка про засвідчення є справжньою і зроблена оригінально від руки;

3.3. Незавірена копія  /  незавірена фотокопія, коли остання відмітка про засвідчення чи про оформлення документу не зроблена оригінально від руки. Факсиміле (факси), електронна пошта тощо мають позначатись як такі.

4. Повнота і точність (дивись також пункт 21)

4.1. Вихідні тексти слід перекладати повністю і точно, не допускається пропуск жодних доповнень, зокрема доповнень у дужках. Переклад повинен бути якомога ближче до тексту оригіналу іноземною мовою. Видавничі та поліграфічні відмітки зазвичай не перекладаються.

4.2. Якщо замовник вимагає часткового перекладу, пропуски оригінального тексту слід позначати.

5. Свідоцтва (сертифікати) та дипломи

5.1. Відтворення типу школи у свідоцтвах чи сертифікатах, а також оцінок і професійних найменувань має бути якомога більш дослівним. Завданням перекладача не є пошук змістовно відповідного німецького найменування. Зокрема, використання юридичних термінів відповідно до правил місцевої системи шкільного навчання і Закону про освіту землі Баден-Вюртемберґ і відповідних назв освітніх рівнів (наприклад, атестат про закінчення реальної школи, рівень готовності до спеціальної освіти, рівень готовності до вищої спеціальної освіти, рівень готовності до вищої освіти і так далі) слід уникати, якщо вони не є обовязковими відповідниками іноземних термінів.

5.2. Встановлення німецьких еквівалентів іноземних рівнів кваліфікацій належить до компетенції відповідних органів влади,
а саме компетентних міністерств освіти або регіональних урядів та їхніх голів, а також Центрального офісу з питань іноземної освіти при Постійній конференції міністрів освіти Федеративної Республіки Німеччина в Берліні.

5.3. Задля встановлення рівнозначності терміни, що іноді використовуються перекладачами по-різному, не обов'язково в кожному випадку повинні бути ідентичними. Так, наприклад, переклади  свідоцтва про закінчення "BREVET DETUDES DU PREMIER CYCLE DU SECOND DEGRE" як "Свідоцтво про закінчення першої частини другого рівня" або як "Атестат другого курсу І" вважаються рівнозначними. "DIPLÔME DE BACHELIER DE LENSEIGNEMENT DU SECOND DEGRE" можна перекласти як "Диплом про освіту бакалавра" або, наприклад, як "Атестат про середню освіту".

6. Форматування тексту і вигляд шрифту

6.1. Розташування тексту і вигляд шрифту перекладу мають бути якомога ближче до оригінального тексту, оскільки таким чином значно полегшується порівняння вихідного тексту і тексту перекладу.

6.2. У разі значних відхилень слід надавати відповідні попередження (наприклад: у правому верхньому куті, у лівому полі, справа вертикально вниз тощо). Для багатосторінкових документів з перериваннями по тексту (наприклад, залікова книжка студента, морська книга тощо) перед початком кожної частини тексту слід наводити відповідний номер сторінки вихідного тексту.

6.3. При перекладі формулярів порожні колонки повинні бути позначені, наприклад, словами "примітка перекладача: записи відсутні або за допомогою дужок "(.....)"

6.4. У вихідному тексті з прочерками їх відповідно слід наводити в перекладі.

7. Особливості

7.1. Щодо особливостей документу, що перекладається (наприклад, підчищення, рукописні правки, закреслення і т.д.), які мають значення для достовірності вихідного тексту, слід робити відповідні примітки.

7.2. Закреслені, але читабельні частини тексту також мають бути перекладені і позначені як закреслені у вихідному тексті. Якщо закреслені місця не перекладені, про це має бути зазначено в примітці. На закреслені і нечитабельні місця слід також вказати у примітці.

8. Письмові носії і засоби запису

Використані для перекладу носії (папір) і засоби (туш, перо, кулькова ручка, кольоровий чи вуглецевий папір тощо) повинні бути того типу, що використовується для документів. Для записів від руки слід використовувати чорнило або кулькову ручку з характеристиками відповідно до стандарту DIN ISO 12757 частина 2, для машинописного тексту і друкарського засобу (принтера) слід користуватись чорними стрічками відповідно до стандарту DIN 2103 і належним вуглецевим папером. Принтери мають бути сертифіковані Паперово-технологічною фундацією в м. Гайденау (PTS); Якість паперу має відповідати стандарту DIN 19307 - ASM80- з властивостями відповідно до стандарту DIN ISO 9706 (§ 20 Правил щодо нотаріальних дій і § 49, абз. 4, реч. 2 і § 87, абз. 5, реч. 1 і 2 Інструкції для службовців РАЦС4 та їхніх органів нагляду).

9. Зшивання листів

Якщо переклад складається з декількох сторінок, вони мають бути пронумеровані. Вони мають бути так обєднані, щоб порушення порядку поєднання не могло обійтись без видимого зовнішнього пошкодження, в іншому випадку кожен лист слід завіряти відбитком круглого штемпеля і власноручним підписом публічно призначеного і приведеного до присяги перекладача документів.

10. Зауваження  /  примітки

Примітки перекладача мають знаходитись у відповідному місці тексту перекладу з додаванням слів "примітка перекладача". Якщо зазначення примітки в тексті неможливе без істотної зміни розташування тексту чи його шрифту, слід винести примітку в кінець перекладу. При перекладі на іноземну мову слід зробити аналогічне посилання іноземною мовою.

11. Найменування державних і судових органів

Державні і судові органи мають наводитись мовою оригіналу (Приклади: "Hoge Raad der Nederlanden", "Cour administrative d´appel", "Vara Civél da Comarca") з перекладом в примітці, і, якщо необхідно, з поясненням.

12. Гербові марки, відбитки службових печаток і штемпелі

Наявні на вихідному тексті гербові марки, відбитки службових печаток і штемпелі мають бути зазначені. Наведені на штемпелях тексти слід  перекладати або принаймні відтворити близько до змісту. Тексти службових печаток слід брати до уваги лише тоді, коли існують підстави для сумніву щодо ідентичності органу, який" видав документ, з тим, що зазначений у тексті печатки (див. п. 7.1)

Приклад:
Документи з Південної Америки майже завжди містять декілька засвідчень справжності підписів різних органів, але врешті-решт майже завжди в кінці є легалізація німецького посольства в країні. Якщо це оформлення (легалізація) наявна, досить вказати на неї, як і на наявні різні підписи засвідчень.

13. Відмітки про засвідчення (автентифікацію)

Відмітки автентифікації повинні бути перекладені.

14. Інформація про адресу

Інформація про адресу не перекладається. При використанні нелатинських символів вона підлягає транслітерації або транскрипції (див також п. 19).

15. Дати і числа

15.1. Числа слід відтворювати без змін (наприклад, римські або арабські цифри).

15.2. Порядок цифр дати слід наводити відповідно до звичайних правил дати мови перекладу (наприклад, у Німеччині відповідно до стандарту DIN 5008).

15.3. Цифри словами у перекладі також наводяться словами.

15.4. Якщо дата наведена іншим літочисленням, ніж те, що діє
в Німеччині, перетворення повинно бути зазначено в примітці.

16. Скорочення

Скорочення повинні бути розшифровані і перекладені. Якщо це неможливо, в коментарі слід звернути на це увагу (Приклад: "через брак необхідної інформації абревіатура не розшифровується; примітка перекладача").

17. Орфографічні помилки

Орфографічні помилки у вихідному тексті, якщо в перекладі вони мають бути наведені в оригінальному написанні, не повинні бути виправлені. Тим не менш, це має бути зазначено в примітці.

18. Особисті імена

18.1. Особисті імена, а також титули благородного походження не перекладають, а відтворюють з усіма діакритичними знаками та особливостями орфографії оригіналу. Те ж саме стосується академічних і наукових титулів, які мають наводитись із відповідними примітками, щоб запобігти плутанині з іменами.

18.2. Якщо в іноземних особистих іменах неможливо відділити одне від одного імя та прізвище, то слід зазначити, яка частина є іменем, у разі потреби додавши відповідну примітку.

18.3. Якщо в мові перекладу чи оригіналу використовуються відмінні від латинських літери, слід зважати на наступне (див. 14-ту Конвенцію CIEC; Рішення Федерального загального суду від 27.10.1993 XII ZB 91 / 93, § 49 Загальних вказівок щодо службовців РАЦС та їхніх органів нагляду):

18.3.1. Якщо причетна особа на основі вітчизняного або іноземного свідоцтва чи сертифіката щодо цивільного стану або будь-якого іншого документа, особливо на підставі закордонного чи внутрішнього паспорта, підтверджує передачу її імені латинськими буквами, саме таке відтворення слід використати. Тим не менше, § 49, абз. 2, реч. 3 Інструкції для службовців РАЦС і їхніх органів нагляду, на відміну від ясного формулювання 14-тої Конвенції CIEC, обмежує поняття "інший документ" "іншим офіційним документом країни походження причетної особи".

18.3.2. Якщо немає ніяких доказів, зазначених у 18.3.1, ім'я відтворюється без перекладу, наскільки це допускає транслітерація (буквальна передача). Якщо Міжнародна організація по стандартизації (ISO) видала відповідні стандарти, їх слід застосовувати.

В даний час застосовуються такі стандарти ISO щодо рекомендацій для транслітерації:

ISO R 9 - для кирилиці слов'янські літери

ISO R 233 - для арабських літер

ISO R 259 - для івриту

ISO R 843 - для грецьких букв.

Ці стандарти можуть бути отримані з: "Норми транслітерації ISO для відтворення іноземних текстів латинськими буквами" Видавництво для реєстрації актів цивільного стану, Ганауер Ландштрассе, 60314 м. Франкфурт-на-Майні.

18.3.3. Якщо іноземна мова не допускає транслітерації, то імена та інші слова відтворюються відповідно до їхнього звучання і фонетичних правил німецької орфографії (фонетична транскрипція). (§ 49, абз. 2, реч. 4 Інструкції для службовців РАЦС і їхніх органів нагляду).

18.3.4. У примітці слід зазначити, на чому базується відтворення імені (Приклад: "примітка перекладача: Транслітерація використовується в перекладі відповідно до імені у паспорті. Транслітерація відповідно до ISO R ... буде мати наступний вигляд: "___" ".

19. Назви місць і держав

19.1. Для перекладів на німецьку мову географічних назв або інших географічних позначень прийнято використовувати спосіб написання, що вживається у відповідній іноземній мові. Якщо існує загальноприйнята німецька назва, її слід використати(наприклад, Дуден (Duden) "Словник географічних назв"). Спосіб написання, що використовується в іноземній мові чи то як транслітерація, чи як транскрипція вказуються у примітці. Пункти 18.3.2 і 18.3.3 застосовуються відповідно.

19.2. Якщо географічні назви та географічні позначення були змінені і це відомо перекладачу, він повинен вказати на це словами "раніше" і "зараз" або "від ... до ... " у примітці.

19.3. При перекладі на іноземну мову слід діяти відповідним чином. Правила перекладу на цільову мову залишаються в силі.

19.4. "Перелік назв іноземних держав для офіційного використання у Федеративній Республіці Німеччина", що опублікований Міністерством закордонних справ, слід використовувати при перекладах на німецьку мову поточних назв країн. Змінені чи скасовані назви існуючих країн перераховуються у первісному вигляді, який використаний у відповідному документі (Приклад: "Королівство Греція" не можна перетворювати на "Грецька Республіка").

20. Офіційні багатомовні документи цивільного стану

Якщо особисте посвідчення особи з РАЦС оформлене у відповідності до 16-ї Конвенції CIEC5 (Німеччина, Австрія, Бельгія, Іспанія, Франція, Греція, Італія, Люксембург, Нідерланди, Португалія, Швейцарія, Туреччина, Словенія, Хорватія, а також на основі заяви колишня Республіка Македонія, Боснія і Герцеговина та Союзна Республіка Югославія) і не містить відмітки на полях, замовнику слід вказати на те, що відповідний орган РАЦС видає акти цивільного стану багатомовного змісту французькою  /  німецькою  /  англійською  /  іспанською  /  грецькою  /  італійською  /  голландською  /  португальською  /  турецькою  /  сербською  /  хорватською мовами.

21. Формула засвідчення

21.1. Формула засвідчення повинна бути розташована в кінці перекладу. Вона повинна містити посилання на підставу (оригінал) перекладу і засвідчувати його точність і повноту.

Зразок:

"Цей переклад документу, поданого мені в оригінальній формі (або як завірена фотокопія чи звичайна копія) французькою (або англійською, іспанською тощо) мовою є точним і повним".

Місце і дата виконання перекладу мають також бути вказані. Переклад повинен бути підписаний і, якщо необхідно, містити відбиток круглого штемпеля діаметром 4 см, яка містить скраю ім'я та адресу перекладача, а в центрі формулу: "Офіційно призначений і приведений до присяги перекладач .... мови, Баден-Вюртемберґ". Зворотне розташування імені та формули теж можливе. З огляду на конкурентну боротьбу не варто наводити повну адресу, якщо перекладач є субпідрядником.

Якщо перекладач документів офіційно призначений для декількох мов, всі мови можуть бути зазначені в штемпелі. Якщо це неможливо через нестачу місця, слід використовувати штемпель перекладача документів для кожної мови окремо. Використання такого круглого штемпеля в Баден-Вюртемберзі не передбачено. Але в кожному разі такий підхід рекомендується.

21.2. Для перекладів на іноземні мови слід передбачити аналогічну відмітку підтвердження цією мовою. Якщо використовується лише круглий штемпель німецькою мовою, рекомендується принаймні навести посилання на присягу перекладача відповідною мовою.

22. Заборони і підстави виключення

Положення про заборону участі в якості нотаріуса (§ 3 Закону про нотаріальні дії від 28.08.1969, Федеральний вісник законів I, стор. 15123) і підстави для виключення нотаріуса (§ 6 Закону про нотаріальні дії) необхідно виконувати відповідним чином.


1 Едмунд Елерс, офіційно призначений перекладач документів і універсальний присяжний перекладач французької і англійської мов.

2 Спілка універсальних присяжних перекладачів і публічно призначених і приведених до присяги перекладачів документів у Баден-Вюртемберзі, зареєстроване обєднання (Verband allgemein beeidigter Verhandlungsdolmetscher und öffentlich Übersetzer in Deutschland bestellter und beeidigter Urkundenübersetzer in Baden-Württemberg e.V.).

3 Професійне обєднання перекладачів у Німеччині (Berufsverband professioneller Dolmetscher und Übersetzer in Deutschland).

4 РАЦС реєстрація актів цивільного стану.

5 Commission Internationale de l'Etat Civil (CIEC) (фр.) Міжнародна комісія РАЦС.